Про відмову у взятті на квартирний облік Ільченку С. В.

*********


Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради розглянув пояснювальну записку департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 13 листопада 2024 року № 2714 та протокол  засідання громадської комісії з житлових питань виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 13 листопада 2024 року № 10. 
Відповідно до  Житлового Кодексу України, делегованих повноважень, передбачених підпунктами 5, 7, 8 пункту «б» статті 30, частини 2 статті 42, частини 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про адміністративну процедуру», Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, постанови  виконавчого комітету Київської обласної ради  народних  депутатів  і  президії  обласної  ради  професійних  спілок  від 08 липня 1991 року № 112,  виконавчий комітет міської ради вирішив:

1.    Відмовити у взятті на квартирний облік у виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради  І        С       В    , враховуючи викладене:
Громадянин І               звернувся із заявою про взяття на облік потребуючих поліпшення житлових умов до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 10 липня 2024 року.
Гр. І           з лютого 2001 року має зареєстроване місце проживання:  м. Біла Церква, вул.              кв.      (трикімнатна квартира, житловою площею 41, 8 кв.м.).
За вказаною адресою зареєстровані  також його мати І   , брат І     , племінниця І         . 
Власниками квартири №     по вул.            ,           були батько І           , мати  І       , брат І                        .      
Батько І                       помер 16.11.2020 року (актовий запис № 2684). На момент його смерті заявник І         був зареєстрованим в зазначеній квартирі. 
Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем  на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо  протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. 
Але гр. І                       не прийняв спадщину, офіційно (нотаріально)  відмовившись від своєї  частки, яка складає 4,64 кв.м. житлової площі (вул.          ,   кв.  ) та 5,48 кв. м. житлової площі (с.           , вул.         , буд.     в Білоцерківському р-ні). Всього – 10,09 кв. м. житлової площі. Вказані дії вказують на вчинення дій по штучному  погіршенню житлових умов шляхом відчудження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового приміщення.
Відповідно до пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни, які  штучно  погіршили  житлові  умови  шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або  руйнування, відчуження придатного і достатнього  за  розміром  для  проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також  громадяни,  у яких  потреба  в  поліпшенні  житлових  умов   виникла   внаслідок вилучення  жилого  приміщення,  використовуваного  для   одержання нетрудових   доходів, не беруться на квартирний облік протягом п'яти  років з моменту погіршення житлових умов.
Відмовившись від отримання спадщини у вигляді власності на частину житла, заявник фактично відмовився від безоплатного отримання у власність частини житла, погіршивши таким чином свої житлові умови, оскільки в подальшому вони напряму будуть залежати від умов договору найму (користування) майном, які можуть бути висунуті власником зазначеного житлового приміщення.
Однією з підстав для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов відповідно до статті 34  Житлового Кодексу України є забезпеченість жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Житловим  Кодексом України та іншими актами законодавства України. Постановою  виконавчого комітету Київської обласної ради  народних  депутатів  і  президії  обласної  ради  професійних  спілок  від 08 липня 1991 року № 112 встановлено рівень забезпеченості жилою площею на кожного члена родини – до 7 кв. м.
Члени родини гр. І         , які зареєстровані разом з ним по вул.          ,     кв. №   ,  забезпечені жилою площею по 10,45 кв.м. на кожного, в т. ч. і на гр. І   припадає 10, 45 кв.м. житлової площі.
Статтею  150 Житлового Кодексу України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей.
Згідно зі статтею 156 Житлового Кодексу України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині 2 статті 64 Житлового Кодексу України. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
З огляду на зазначене, гр. І                  не може  вважатися особою, яка не забезпечена житловим приміщенням  та потребує поліпшення житлових умов, оскільки житлова  площа, на  користування  якою він має право в квартирі №        по вул.       ,     в м. Біла Церква, складає  10,45 кв. м.

Відповідно до пункту 22 Правил громадяни  вважаються  взятими  на  квартирний  облік  у виконавчому комітеті місцевої ради   -  з  дня винесення рішення  виконавчого комітету. Відповідно відмова у взятті на квартирний облік є чинною з  дня винесення рішення  виконавчим комітетом. 
Згідно зі статтею 57 Житлового Кодексу України  рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень може бути оскаржено в суді. Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України за захистом своїх прав можливо звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (м. Біла Церква, вул. Волонтерська, 7). Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність  тривалістю у три роки.

  2.       Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови згідно з розподілом обов’язків.

Секретар міської ради Володимир ВОВКОТРУБ